Артем Ляшанов: Як ШІ-інвестиції перетворюються на макроекономічний фактор

Штучний інтелект (ШІ) дедалі очевидніше виходить за межі суто технологічної теми, як обсяг капіталу, що спрямовується в ШІ-інфраструктуру, вже впливає на інфляцію та глобальні ринки капіталу. Артем Ляшанов розповів про те, що ці процеси означають для фінансового сектору.

Наскільки великі зараз інвестиції в ШІ-інфраструктуру?

Масштаб капіталу, який зараз спрямовується в чипи, дата-центри, енергетику та спеціалізовані кадри, вже формує самопідсилюваний цикл попиту на напівпровідники, хмарні потужності й електроенергію одночасно, каже Артем Ляшанов.

За наявними оцінками, орієнтир такий:

• Протягом 2025 року провідні технологічні компанії сукупно спрямували приблизно 300 млрд доларів на розвиток ШІ-інфраструктури;
• На 2026 рік прогнозовані капітальні видатки найбільших гіпермасштабувальників сягають близько 720 млрд доларів;
• Окремі провідні постачальники хмарних послуг фіксують зростання ШІ-виручки понад 120% рік до року.

«За моєю оцінкою, це вже не історія про окремі технологічні компанії це історія про новий макроекономічний цикл, який зачіпає постачальників чипів, енергетичні ринки і, зрештою, споживчі ціни», додає Артем Ляшанов.

Чому ШІ-бум уже позначається на інфляції

Хвиля інвестицій уже проходить крізь інфляційні показники, і це видно не тільки в технологічному сегменті. Ключові цифри:

• Ціни на комп’ютерне програмне забезпечення й аксесуари зросли майже на 14% за 12 місяців, розвернувши багаторічний спад;
• Оптові ціни на електронні компоненти піднялися на 28% за той самий період;
• Імпорт комп’ютерів у США більш ніж подвоївся в першому кварталі 2026 року, сягнувши близько 93 млрд доларів;
• Імпорт напівпровідників зріс на 40%, а комп’ютерних аксесуарів на 37% рік до року.

Наскільки можна судити з цих цифр, поточна фаза ШІ-буму є однозначно проінфляційною. Питання не в тому, чи є тиск на ціни, а в тому, як довго він триватиме.

Чи стане ШІ дезінфляційним фактором у майбутньому

Є й протилежний сценарій. З часом ШІ може стати дезінфляційним чинником, за рахунок автоматизації та зростання продуктивності, які компенсують витрати на працю й капітал. Але цей перехід буде послідовним, а не миттєвим, пояснює Артем Ляшанов.

Він звертає увагу, що це створює складне завдання для центральних банків:

• Короткостроково доводиться реагувати на проінфляційний тиск від капітальних витрат і попиту на компоненти;
• Середньостроково потрібно враховувати потенційний дезінфляційний ефект від автоматизації;
• Рішення щодо ставок ухвалюються в умовах, коли обидва ефекти накладаються один на одного.

Це саме той випадок, коли монетарна політика має орієнтуватися не на миттєву картину, а на траєкторію, інакше є ризик або передчасно послабити політику, або надто довго стримувати економіку, яка вже змінює структуру, зазначає експерт.

«Ймовірно, найголовніший висновок для фінтех- та інвестиційних компаній це те, що ШІ-цикл більше не можна розглядати ізольовано від макроекономіки. Він впливає на вартість імпорту, енергетичні витрати, інфляційні очікування і, відповідно, на рішення центробанків щодо ставок», резюмує Артем Ляшанов.